Як допомогти людям з інвалідністю у зоні бойових дій?

Люди з обмеженими фізичними можливостями зі східних областей України потребують негайної всебічної підтримки

За статистикою, у Донецькій та Луганській областях проживає понад 370 тисяч людей з інвалідністю. Зараз у цих регіонах відбуваються бойові дії, які руйнують і паралізують звичайний устрій їхнього життя. І вони намагаються якнайшвидше залишити небезпечну територію. Але це можуть зробити далеко не всі. Ті, хто має тяжкі проблеми зі здоров’ям, — прикуті до ліжка та інвалідного візка, без ніг, незрячі, глухі, з нервово-психічними порушеннями, люди, які постійно вживають медичні препарати, наприклад інсулінозалежні, — у надзвичайно складних умовах борються за своє життя. Вони, звісно, потребують сторонньої допомоги.

Особливої підтримки громадяни з інвалідністю зі східних областей чекають від української влади, яка не має права забувати про них, а в таку критичну ситуацію, що склалася сьогодні, тим більше. На жаль, пасивна, нескоординована діяльність державних інституцій щодо переселення й допомоги інвалідам призводить до того, що ці люди фактично залишаються без елементарних засобів для існування: без їжі, води, світла, без пенсій, медикаментів, без інформації. Від куль та снарядів люди переховуються у підвалах, погребах. А ще є й інваліди, котрі взагалі не можуть потрапити до цих схованок, зокрема ті, що на візках або у лежачому стані. Через порушений мобільний зв’язок чи брак грошей для поповнення рахунку в багатьох навіть немає можливості зателефонувати на «гарячі лінії», щоб отримати інформацію про допомогу та евакуацію.

Люди з інвалідністю у розпачі: яким чином їм виїхати з небезпечного регіону, де взяти гроші, як знайти спеціальний транспорт і супровід? Також не менше непокоїть питання: куди їхати і хто їм надасть тимчасовий прихисток? В яких умовах вони перебуватимуть, як житимуть?..

Аби не залишати таких громадян у безвиході, за вирішення цієї проблеми взялися громадські організації та волонтерський рух. Руку конкретної допомоги простягнули вимушеним переселенцям з інвалідністю «Національна Асамблея інвалідів України» (НАІУ) на чолі з Валерієм Сушкевичем та «Європейська асоціація прав інвалідів», президентом якої є Олег Дрюма. Організації роблять усе можливе, і навіть неможливе, щоб допомогти цим людям дістатися безпечних районів. І вже до Одеси та Одеської області вони переправили з Донбасу понад вісімсот інвалідів. Їх розміщують у пансіонатах, санаторіях та колишніх дитячих таборах.

У такій скрутній ситуації опинилася і луганчанка Олена Рожкова. Через складну операцію на хребті молода жінка вже 17 років перебуває в інвалідному візку. Працює психологом у Луганському обласному центрі по роботі з інвалідами. Одружена, має двох діток. У середині червня, завдяки зусиллям «Європейської асоціації прав інвалідів» та НАІУ, вона разом з групою таких самих інвалідів виїхала з Луганська до одеського санаторію «Куяльник», в якому і нині перебуває.

— Я вдячна Олегу Дрюмі і всім, хто долучився до нашого порятунку, вивіз нас із небезпечної зони. Спочатку приїхало 50, а днями прибуло з Донеччини й Луганщини ще 150 людей, усі в основному з проблемами опорно-рухового апарату, — розповідає «УК» Олена Рожкова. — Я перебуваю в санаторії з дев’ятирічною донькою і сином, якому рік і дев’ять місяців. Умови більш-менш нормальні, всі зручності у номері. Щоправда, аби вільно пересуватися у візку, довелося двері познімати з завіс. Нас тут годують тричі на день, ми проходимо лікування грязями, купаємось у морі… Але, чесно кажучи, якби ми тут відпочивали у мирний час, то це було би дуже добре. А в такий момент, коли знаєш, що у твоєму місті йде війна, гинуть люди, руйнуються будинки, скрута з продуктами і, взагалі, страшно, хочеться лише одного — щоб це безглузде кровопролиття закінчилось. У мене в Луганську залишився чоловік, теж інвалід другої групи, і батьки. Вони не захотіли залишати рідну домівку. Я за них дуже переживаю і хочу бути з ними. Наше проживання в Одесі оплачено до кінця липня, а що з нами буде далі — не відомо. І ще бажано, щоб наша біда лягала не лише на плечі волонтерів.

«Національна асамблея інвалідів України» разом з «Європейською асоціацією прав інвалідів» започаткувала спеціальну благодійну програму для надання допомоги особам з інвалідністю, вимушеним переселенцям із зони АТО — «Рятуймо разом!».

— 235 тисяч громадян з інвалідністю з регіону бойових дій ще чекають на порятунок, — зазначає Валерій Сушкевич. — Тому ця благодійна програма має на меті організацію оперативного й безпечного виїзду людей із зони проведення АТО, фінансування переїзду, а також проживання й харчування цієї категорії населення. Я звертаюся до всіх інституцій державної влади, до усіх небайдужих українців долучитися й фінансово підтримати благодійну програму, скоординувати свої дії для допомоги таким громадянам і врятувати найцінніше, що може бути, — людське життя.

ФІНАНСОВА БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА

Дані для перерахування коштів у гривнях:

одержувач платежу: ВГО НАІУ; код ЄДРПОУ/ДРФО: 26114037; банк одержувача: ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Київ (Україна); номер рахунку: 26007052624054,  валюта UAH (Українська гривня); код банку (МФО): 320649; призначення платежу: Благодійний внесок на Програму  «Рятуймо разом!» 

“Урядовий кур’єр”