Зміни у процедурі обліку ВПО

13 грудня в соціальних мережах з’явились повідомлення про те, що на засіданні Урядового комітету з питань соціальної політики та гуманітарного розвитку був затверджений проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” щодо змін в порядку обліку внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).

Згодом, на сайті Міністерства соціальної політики України з’явилось повідомлення, що на своєму черговому засіданні 14 грудня Уряд таки прийняв вказаний проект постанови і змінив процедури взяття ВПО на облік.

20 грудня вказана постанова з реєстраційним номером 964 з’явилась на Урядовому порталі, а ввечері 22 грудня постанову було опубліковано в Урядовому Кур’єрі (Урядовий кур’єр, 2016, 12, 22.12.2016 N 242). Отже документ набрав чинності.

Уряд вніс зміни до низки постанов щодо обліку та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, до Порядку оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509), Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505), Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365, постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637) та Правил реєстрації місця проживання, (постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207).

Як вказано на Урядовому порталі, реалізація прийнятої постанови Кабінету Міністрів України сприятиме спрощенню процедури обліку внутрішньо переміщених осіб, удосконаленню процедури призначення (відновлення) соціальних виплат таким особам, урахуванню потреб осіб з інвалідністю та осіб, які потребують стороннього догляду, врегулюванню питань реєстрації місця перебування внутрішньо переміщених осіб і як наслідок – підвищенню рівня їх соціального захисту.

Команда БФ “Право на захист” розібралась чи дійсно це так.

#ЗРАДА чи #ПЕРЕМОГА?

Для зручності, всі прийняті зміни ми представили у вигляді порівняльної таблиці (див. нижче). Як видно з тексту змін, їх умовно можна поділити на три групи:

  • технічні (ті, які впливають лише на стилістику оформлення нормативного акту);
  • позитивні (ті, які спрямовані на полегшення процесу обліку і виплати соціальних допомог ВПО);
  • негативні (ті, поява яких потенційно може ускладнити процедуру обліку ВПО).

Почнемо з технічних змін. Це зміни до Порядку надання щомісячної адресної допомоги ВПО (постанова від 01 жовтня 2014 року № 505). В одному з пунктів Порядку досі зберігався термін “облік осіб, які переміщуються”, який врешті решт був замінений на легальний термін “облік внутрішньо переміщених осіб”.

З тексту постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 також прибрана норма, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат зобов’язані прийняти рішення щодо відновлення/припинення виплат по всім ВПО, яким такі виплати були призупинені раніше, протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою. Таке рішення виглядає логічно, адже з моменту набрання чинності постановою № 365 (15 червня 2016 року) пройшло вже більше півроку, а комісії ще досі не опрацювали 100 % справ переселенців, яким були зупинені соціальні виплати. Тож, вказана норма була “мертвонародженою” з самого першого дня.

Окрім цього, відтепер на рівні нормативного акту закріпили, що УПСЗН вносить подання про відновлення/припинення соціальних виплат ВПО на розгляд комісії протягом трьох робочих днів НЕ з дня отримання електронної справи отримувача соціальної виплати (як це було прописано раніше), а з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та тримання електронної справи отримувача соціальної виплати. Така зміна зумовлена тим, що складання акта дуже часто потребувало значно більшого часу, ніж отримання електронно справи отримувача соціальної виплати, а комісія без акта обстеження справу ВПО не розглядала, а тому на практиці все одно справа передавалась на комісію після складання акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Вказана зміна фактично просто підтвердила те, що відбувалось на практиці на місцях.

Щодо позитивних змін, то в цей раз їх набагато більше, ніж негативу. Так, Міністерству соціальної політики, як головному розробнику акта, вдалось зробити наступне:

  • відтепер, якщо переміщена особа переїжджає з квартири на квартиру в межах одного району в місті/міста без поділу на райони/села/селища/району в області, їй більше не треба отримувати нову довідку ВПО, як це було раніше, а достатньо буде лише повідомити про переїзд (особисто або по телефону) УПСЗН, який видавав довідку ВПО. УПСЗН, в свою чергу, зобовязаний внести відповідні зміни до ЄІБД. Переселенцю, на його/її вимогу, УПСЗН може внести нову адресу проживання в його/її довідку;
  • якщо ВПО перебуває на обліку в територіальному центрі соціального обслуговування, відвідує дитячий садочок, навчається в школі, професійно-технічному навчальному закладі чи в університеті (тільки денна форма), то для призначення йому соціальних виплат щодо нього не повинен складатись акт обстеження матеріально-побутових умов. Щодо такого переселенця УПСЗН має зробити відповідний запит про отримання від установи інформації про підтвердження перебування/навчання переміщеної особи. Після отримання відповідного підтвердження переселенцю можуть бути відновлені соціальні виплати.

Якщо ж інформація про перебування на обліку/навчання не підтвердиться, то УПСЗН повинен здійснити перевірку місця проживання/перебування ВПО і скласти відповідний акт.

Також якщо ВПО не відвідуватиме тривалий час (більше 60 днів) навчання, то навчальний заклад зобов’язаний повідомляти про це УПСЗН.

  • якщо соцпрацівник не застав внутрішньо переміщену особу за місцем проживання/перебування, він має залишити їй письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта з’явитися до УПСЗН для проходження фізичної ідентифікації. Раніше це питання не було урегульоване і у випадку, коли під час візиту соцпацівника ВПО перебував на роботі, щодо нього або могли скласти акт про відсутність його за адресою проживання, або призначити новий візит, очікувати на який треба було тривалий час. Хоча це положення є відносно позитивною зміною, адже залишається незрозумілим де має бути залишене вказане повідомлення, яким чином ВПО про нього повинна дізнатись тощо.
  • із процесу доставки пенсій по місцю проживання ВПО-пенсіонерів виключили Укрпошту, оскільки за півроку норма щодо тристоронньої співпраці пенсійний фонд – Ощадбанк – Укрпошта у процесі доставляння пенсій додому пенсіонерам-ВПО так і не спрацювала. Відтепер безоплатно доставляти додому кошти для виплати пенсій ВПО з інвалідністю I групи та ВПО, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх заявами буде зобов’язаний Ощадбанк. Одночасно з цим Ощадбанк буде проводити фізичну ідентифікацію цих осіб для отримання ними в подальшому соціальних виплат.

КРОК НАЗАД

Не позбавлені вказані зміни і негативу.

Трохи історії. 24 грудня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” № 921-VIII. Основною метою зазначеного закону є посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) та спрощення процедур обліку таких осіб. 13 січня 2016 року зазначений Закон набрав чинності.

Серед основних змін, які стались у зв’язку з прийняттям Закону, була і зміна, яка стосувалась скасування необхідності проставляти штамп Державної міграційної служби про реєстрацію місця проживання ВПО до його/її довідки.

Таким чином, Державна міграційна служба, як орган, який координується Міністерством внутрішніх справ, втратила будь-які повноваження в процесі обліку ВПО.

Відповідні зміни були внесені і в Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” і довідка про взяття на облік ВПО була виключена з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи.

Проте, 04 квітня 2016 року набули чинності інші зміни до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, якими довідка ВПО була включена до переліку документів до яких вносяться відомості про місце перебування особи. Вказані зміни стосувались розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг і були пов’язані з тривалими процесами децентралізації, а не з системними змінами у побудові системи забезпечення прав і свобод ВПО, а тому говорити про те, що включення довідки ВПО до переліку документів, до яких вносяться відомості про місце перебування особи було послідовною і усвідомленою дією навряд можливо.

Натомість, нові Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, не містили жодної згадки про довідку ВПО, а відповідно ніяких штампів до довідки міграційна служба не проставляла з початку 2016 року.

Проте, все може змінитись, адже зміни, які ми аналізуємо, внесли зміни в пункт 9 Правил реєстрації місця проживання і закріпили те, що відомості про реєстрацію місця перебування особи вносяться до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи шляхом проставлення в них відповідного штампа за встановленою формою.

Зазначені зміни є кроком назад в питаннях обліку ВПО, адже вони знову повертають абсолютно беззмістовну процедуру проставляння штампів в органах міграційної служби на довідках ВПО. Як показував досвід 2014 і 2015 років, вказані штампи майже ніяк не обліковувались, не несли за собою ніякої інформативної складової, ані для держави, ані для органів місцевого самоврядування, ані для громадянського суспільства чи міжнародних донорів. Окрім цього, для самих переселенців штампи були додатковою бюрократичною перепоною для отримання довідки, яка була їх пропуском до світу державних адміністративних і соціальних послуг, враховуючи той факт, що довідки ВПО в більшості отримують найвразливіші категорії ВПО, які спочатку мали вистояти чергу в УПСЗН для отримання довідки, а потім їхати в інший кінець міста/району і чекати в наступній черзі для проставляння штампу міграційної служби.

Тут варто вказати, що на етапі погодження проекту акта, який аналізується, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, всеукраїнське громадське об’єднання “Національна асамблея осіб з інвалідністю” виступили проти внесення зазначених змін до Правил реєстрації місця проживання і наголосили на тому, що радше Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” і Правила реєстрації місця проживання мають бути приведені у відповідність до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, яким жодних штампів міграційної служби на довідці ВПО  не вимагається.

ДУМКА ЗАДІЯНИХ

Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини у своєму висновку щодо проекту акта, який аналізується, на відповідність його положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини вказав, що проект акта НЕ відповідає Конвенції та практиці Суду, зокрема вимогам принципу юридичної визначеності та може призвести до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Окрім цього, у довідці щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (аcquis ЄС) проекту постанови головний розробник (тобто Мінсоцполітики) визначив, що проект акта за предметом правового регулювання не стосується сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу (аcquis ЄС) та міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Хоча є очевидним, що соціальний захист населення країни, яка претендує на членство в ЄС, як чинник посилення міграційних процесів знаходиться під особливим контролем наших європейських партнерів і говорити про те, що нормативно-правовий акт, який стосується соціально сфери, не належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу (аcquis ЄС) та міжнародно-правовим зобов’язанням України щонайменше некоректно.

P.S.: з огляду на викладене можна стверджувати, що проект акта містить як технічні зміни, які по великому рахунку не відобразяться на житті ВПО безпосередньо, так і ряд позитивних змін, які, однозначно, спрямовані на покращення процесу відновлення/призначення соціальних виплат ВПО. Але разом з цим, текст акту містить зміни, які ускладнять процедуру обліку ВПО, а саме процедуру проставляння штампу про реєстрацію місця перебування на довідці ВПО, що, безумовно, потребує особливої уваги з боку правозахисників і зацікавлених сторін.

P.P.S.: станом на 22 грудня 2016 року проект постанови офіційно не оприлюднений, а отже не набрав чинності.

Право на захист